gk logo

Авторський блог Аліси Мудрицької

Будемо жити!

Одіозний харківський губернатор Добкін у розпал подій на Майдані позував перед телекамерами у формі «Беркута» і промовив фразу, яку охоче тиражували усі ЗМІ: «Руїнами Майдану буду задоволений». Це не випадковий набір слів. Це алюзія — художньо-стилістичний прийом, натяк на певний художній твір, історичну подію тощо з розрахунку на знання і проникливість читача або слухача.

Детальніше...

Чи можна на дзеркало нарікати?

Колишнього кардинала УГКЦ Любомира Гузара журналіст попросив дати оцінку українській владі, яка постійно порушує закони. Кардинал — людина великого розуму і високої духовної культури відповів: чого ми очікуємо від вищого керівництва, якщо самі не дотримуємось правил дорожнього руху?

Детальніше...

Вчасно

...Я – тоді ще маленька дівчинка — побачила у старовіцькій бабусиній скрині скромну силянку з бісеру. Відразу ж попросила: «Бабо, дайте мені». Бабі те намисто, мабуть, нагадувало молодість, парубків і дівоцтво, тому віддавати його вона не хотіла. Але бабця не каже правду, а вигадує таку причину: «Ти ще мала. От коли виростеш, я тобі це намисто віддам». Я виросла, про силянку забула. Та навіть якби й пам'ятала, не просила б і не носила – настали інші часи, смаки, мода. Куди поділася ця простенька прикраса, не знаю. Напевно, викинули на смітник після смерті бабці.

Детальніше...

Чи є життя на пенсії?

Проблема безстрокового (іноді довічного) перебування людей похилого віку на різноманітних посадах давно вже набула загальнодержавного масштабу. Зазвичай вони працюють у бюджетних організаціях. Їх надійно захищає законодавство. Відправити працюючого пенсіонера додому вигрівати боки на печі не так-то й просто. Хіба що роботодавець цілеспрямовано виживатиме стареньких, створюючи для них нестерпні (передусім моральні, бо за фізичні покарають) умови праці.

Детальніше...

Рецепт боротьби з Табачниками

2004 року автор цих рядків, даруйте за самовпевненість, пропонувала план боротьби з русифікацією, власний «рецепт» об'єднання України. Назвала його «Принципом олів'є» (мою статтю під таким заголовком надрукувала одна з київських газет). Я писала, що українці десятиліттями живуть у резервації своїх регіонів: західному і східному, практично не знають один одного. Щоб Україна стала єдиною, її треба... перемішати. Так готують салат: беруть різні продукти, перемішують у відповідних пропорціях, а в результаті отримують смачну і поживну страву. Принцип олів'є застосовували комуністи, змушені володарювати у величезній країні, заселеній багатьма народами, що розмовляють різними мовами, вірять у різних богів, мають неоднакову історичну пам'ять.

Детальніше...

Тато колишнім не буває

Відомий психолог дав мудру пораду подружнім парам, що вирішили розлучитись: «Якщо прагнете якнайшвидше закрити сторінку вашого невдалого сімейного життя і на прощання сильно луснути дверима, будьте дуже обережні, бо в цю мить в отворі дверей може опинитись голова вашої дитини».

Детальніше...

Плач Ярославни, або Синдром лузера

Українців іноді порівнюють з євреями. Знаєте, у чому знаходять подібність? У звичці скаржитися на свою важку долю. Іноді ці скарги набувають якогось патологічного характеру.
Зізнаюся, я не дуже люблю ходити на урочисті заходи з нагоди визначних державних свят і подій. Чому? Бо часто їх сценарій будують за однією мазохістською схемою: що не виступ – то плач Ярославни за бідолашною Україною, яку і «катували», і «мордували», і «плюндрували», і «кров'ю поливали»... Перелік цих промовистих слів лунає зі сцени до безкінечності.

Детальніше...

Вівторок, 21 листопада, 2017

Будь-ласка, поділіться даною сторінкою через запропоновані мережі: