gk logo

Поки живе бджола, доти житиме світ

Голова районної організації Спілки пасічників Микола Іванович БАЛАШ – фанат бджільництва з багаторічним стажем, прекрасно орієнтується у цій галузі, цікавий співрозмовник. Сподіваємося, інтерв'ю, яке він дав нашому часопису, зацікавить читачів.

— Миколо Івановичу, знаєте, я мед не люблю і практично не вживаю. Скажіть, я багато втрачаю?

— Навіть дуже, бо добровільно відмовляєтеся від продукту, рівноцінного якому у природі немає. Ви втрачаєте можливість поповнити свій організм біологічно активними речовинами, які найлегше засвоюються і приносять найбільше користі, адже в меду є мікроелементи, білки, вітаміни, амінокислоти, які вкрай необхідні організму людини. Якщо ж ви не любите мед, бо він вам не подобається на смак чи запах, або маєте індивідуальне неприйняття саме цього виду продукту, не треба впадати у відчай. Людина не мусить споживати мед як продукт харчування, наприклад, з гарячим молоком і солодкою булочкою. Щоб підвищити імунітет, захисні властивості організму, мед (і взагалі всі продукти бджільництва) треба вживати правильно, тобто малими порціями. Скажімо, можна взяти чайну ложку меду під язик, максимально довго посмоктати, розмішати зі слиною, проковтнути, а через 5-10 хвилин запити водою у кількості 80-100 грамів. Цього достатньо, щоб мед і всі його поживні складові засвоїв організм, і це принесло йому максимальну користь.

Поки живе бджола, доти житиме світПоки живе бджола, доти житиме світ

Мертві бджоли ПІДМОРгнуть

— Здебільшого люди знають про цілющі і поживні властивості меду. Але продукти бджільництва набагато різноманітніші. Розкажіть про них читачам «Гуцульського краю».

— Відома цілителька і провидиця Ванга свого часу сказала: «Поки живе бджола, доти житиме світ». Мед і продукти бджільництва, які ми вживаємо, становлять лише 20 відсотків тієї користі, які приносить бджола. Решта 80 – це запилення рослин, внаслідок чого ми отримуємо врожаї ягід, плодів тощо. Скажімо, цього року в Америці загинуло 80 відсотків бджіл, і немає кому запилювати цитрусові. А на ваше запитання відповім так. Мед перебуває приблизно на 5-6 місці серед продуктів бджільництва за своїми корисними властивостями. На першому – маточне молочко. Це продукт, рівноцінного якому на землі немає. На другому — перга. Бджоли її виготовляють з рослинного пилку. Багато людей не розуміють, що є два види пилку: той, що вживають бджоли, та пилок тих трав, які запилюються вітром. Тому люди, які мають алергію на пилок, остерігаються його споживати. Їм треба знати, що перга утворюється так: бджоли обробляють пилок слиною, щоб він причепився до їхніх ніжок, утворюючи в такий спосіб бджолине обніжжя. Обніжжя вони приносять у вулик, і там впродовж 8-9 днів діють на нього за допомогою 280 видів ферментів, вкладають у стільники, втрамбовують. Цей процес дуже складний: майже двісті разів вони перекладають обніжжя з одного стільника в другий. Такий ферментований пилок і є перга. В народі цей продукт називають бджолиним хлібом. Її споживають молоді бджоли. Якщо у вулику буде мед, а не буде пилку, молоді бджоли не виживуть. У перзі є більше 20 видів амінокислот, незамінних для людського організму, вітаміни, мінеральні речовини. На третьому місці серед продуктів бджільництва – необроблений пилок. На четвертому – прополіс. Бджоли його збирають переважно з бруньок і використовують як речовину для дезінфекції вулика, заклеювання щілин. Якщо бджоли вбивають мишу, що потрапила у вулик, вони її заклеюють прополісом, і вона не псується. Якщо кілограм м'яса покласти у вулик і бджоли оброблять його прополісом, воно теж не зіпсується. Ці властивості в народі добре відомі, тому цей продукт бджільництва здавна використовують як антисептик, дезінфікуючий засіб. Він дуже сильний знеболюючий середник – у 15 разів сильніший за новокаїн. Його широко застосовують у стоматології, для виготовлення косметичної і парфумерної продукції. Надзвичайно корисною є також бджолина отрута. Її використовують для лікування процесів запального характеру, при радикулітах, невритах, невралгіях. Зараз дуже широкого застосування набуло бджоложалення. Наприклад, я використовую його як метод лікування багатьох захворювань. Є ще такий продукт як бджолиний підмор. Йдеться про бджоли, які в результаті фізіологічного старіння залишились доживати у вулику і померли. Їх висушують, розтирають, настоюють на горілці і в такий спосіб роблять горілчаний екстракт бджолиного підмору. Це також дуже цінний лікувальний засіб, який використовують для розрідження крові: його рекомендують хворим після перенесених інсультів, при захворюваннях, пов'язаних з проблемами згортання крові. Зараз проведено багато цікавих досліджень з використання гомогенату трутневої личинки. Личинка трутня має майже всі білки та амінокислоти, генетичний код яких дуже схожий на людський. Найбільш цінною є личинка віком до 9 днів. Її розмелюють з медом і рекомендують вживати людям з ослабленим організмом, в післяопераційний період; тим, у кого нестача білків, проблеми з їх засвоєнням чи виведенням. На жаль, несправедливо забули в медицині бджолиний віск. Віск вищого сорту широко використовують у парфумерії -- для виготовлення мазей, масок. Є ще один дуже цінний продукт – медовуха. Люди помилково думають, що це горілка з медом. Ні. Це напій, який виготовлено на меду і він має не більше 12 процентів алкоголю. Медовуха не тільки звеселяє, а й поповнює організм людини мікроелементами. Її можна робити в домашніх умовах, додаючи до вина мед. Ось такими є основні продукти бджільництва.


— Що з того, що Ви перерахували, виробляють у найменшій кількості?

— Найменше -- маточного молочка. Пасічник, який має досвід, за один сезон з однієї сім'ї може отримати лише 200 грамів цього продукту. При плюсовій температурі воно зберігає свої властивості тільки дві години. Тому його треба або заморожувати, або відразу, безпосередньо біля вулика, консервувати в меду. Консервована суміш маточного молока у меду — надзвичайно корисна річ, особливо для літніх людей, для підвищення імунітету. До слова, всі продукти бджільництва найліпше зберігати у меду, бо він має прекрасні властивості консерванта. Мікроорганізми у ньому, як правило, не розвиваються.

— Скажіть, будь ласка, в Україні один вид бджіл чи кілька?

— Є три регіональні види: українська степова (трохи більша за розмірами). Наша — карпатська, яка є в цілому світі, бо дуже працелюбна і спокійна. Я, наприклад, біля вуликів з нею працюю без маски. Нашу бджолу можна витягнути зі стільника, погладити рукою, і вона не вкусить. Є ще так звана італійська бджола. Вона працьовита, але кусюча, а ще злодійка — краде мед з інших вуликів. Ми прагнемо зберегти і поповнити у нашому регіоні популяцію карпатської бджоли. В області є племінні пасіки. Головним постачальником чистої породи карпатських бджіл залишається Закарпаття.

— Скільки бджіл живе у вулику?

— В одній сім'ї, як правило, нараховується 160-200 тисяч бджіл — одна матка, бджоли, десята частина — трутні. Кількість останніх пасічник регулює. 30-40 літрів меду з одного вулика – це дуже добрий результат для нашого регіону.

Не працюйте, як бджоли, – довше проживете

— У бджіл є поділ за обов'язками, професіями, на ранги чи щось подібне?

— У них дуже чітко і розумно розподілено обов'язки. Якби так було в державі, як у доброму вулику, ми не мали б проблем. Як тільки бджола народилася, вона відразу починає працювати: гріє бджолу, яка ще не народилася, друга -- носить воду для вулика, третя – мед, четверта -- пергу, п'ята -- охороняє вулик, щоб у нього не потрапили інші бджоли.

— Кажуть: працелюбний, як бджілка. Вони хоч інколи відпочивають?

— Практично ніколи: у них багато роботи, вони дуже важко працюють. Щоб зібрати одну порцію меду, яку можна нести до вулика, бджола сідає на майже дві тисячі квіточок. Тому в період медозбору вона живе лише 30 днів – так зношується. Якщо не може вже літати, то все одно не відпочиває: працює у вулику, чистить чи відбудовує стільники. Без роботи вона ніколи не сидить.

— Що бджоли люблять, а що ні?

— Люблять спокій. Досвідчений пасічник знає, що у період розвитку бджолосім'ї, підготовки до медозбору рекомендовано заглядати у вулик не частіше, ніж раз на тиждень. Якщо робити це щодня або через день, це дратує бджіл. Негативно впливають на них електричний струм, електромагнітні поля. Не подобаються їм різкі рухи, удари, а також запахи: поту, алкоголю. Алкоголь, до речі, є потужним антидотом (протиотрутою. – Ред.), який застосовують після укусу бджоли.

— У який спосіб: зовні чи всередину?

— І зовні — протерти місце укусу, і всередину — теж. Тому, коли призначають лікування бджоложаленням, категорично забороняють вживати алкоголь, бо він нейтралізує дію отрути.

— Якщо бджола жалить, вона помирає?

— Так. До слова, дуже цікавою є будова жала. Воно складається з двох залоз: в одній кисле середовище, в другій – лужне. Коли жало потрапляє у шкіру, воно відривається від бджоли і має здатність проникати глибше у тіло людини ще протягом 15-20 хвилин. В цей час з нього виділяються два цих секрети і утворюється отрута.

— Кого можна назвати справжнім пасічником?

— Щоб бути пасічником, треба любити не лише бджолу, а й природу. Справжній бджоляр тримає пасіку не заради наживи чи прибуткового бізнесу. Працюючи на ній, людина оздоровлює себе, бо веде відповідний спосіб життя: дихає свіжим повітрям, рухається, отримує заряд позитивних емоцій. Тому серед бджолярів найбільше довгожителів -- і в Україні, і в світі. І ще один важливий момент -- однієї любові до бджіл замало, треба сказати самому собі: я готовий до того, щоб присвятити частину свого життя цій справі.

Розмову вела Аліса МУДРИЦЬКА

Четвер, 22 лютого, 2018

Будь-ласка, поділіться даною сторінкою через запропоновані мережі: