gk logo

Степан Бандера – наш Герой!

Урочисте відзначення 106-ї річниці від дня народження провідника Українських Націоналістів, незламного борця за волю України Степана Бандери, відбулося 9-го січня в с. Середньому Березові.

Попри завихрення і протиріччя у виступах окремих ораторів, святкування набуло ознак і змісту об'єктивного усвідомлення реалій і загроз російсько-української війни, що майже рік триває на очах усього цивілізованого світу, ошелешеного і шокованого варварською агресією, віроломною жорстокістю і підлою брехнею кремлівських імпер-шовіністів – паліїв третьої світової війни.

Після служби Божої і освячення пам'ятника Степанові Бандері до учасників віча звернувся парох місцевої церкви отець Роман. Його мудра проповідь охопила аспекти духовного, по-християнськи саможертовного життя глибоковіруючого Провідника борців за волю України Степана Бандери, подвиг якого співмірний з подвигом учня Ісуса Христа першомученика Степана, якого каменували за те, що не відрікся від Христового вчення. Виконуючи настанови Божі, навіть молячись за наших ворогів, ми усвідомлюємо і з гідністю промовляємо: нехай перед Господом Богом будуть покарані ті, хто супроти українського народу вчинили найбільший злочин – порушили п'яту Заповідь Божу «Не вбий!». Покарай, Боже, лютих ворогів України – антихристів, московських агресорів-ординців за кожного вбитого нашого батька, сина, за муки і сльози їхніх діточок-сиріт, їхніх матерів і жінок, за кожне спалене «градами» і мінами українське село чи місто, за мародерство, знущання і катування над полоненими – ось що говорить сьогодні Степан Бандера своїм могутнім духом, що страждає і бореться разом з усім українським народом.

«Проби смерти не витримує те, що є витвором самого життя, – звертається до нас, українців і до християн всього світу Степан Бандера у своїй глибоко духовній і по-філософськи мудрій праці «З невичерпного джерела». – А це мільйони людей, цілі народи в обличчі смерти захищають правди і цінності, які їм дорожчі від самого життя! Бо людська душа походить від Того, хто споконвіку був перед життям і буде після життя, вічно, а оборона великих правд більше наближає людську душу до Бога, ніж життя». Отже, натхненні духом та ідеями Степана Бандери, шукаємо в джерелі віри тієї сили, яка перемагає навіть смерть. І ми знаходимо цю силу, бо, як висловився у своєму виступі на віче голова Середньоберезівської сільської ради Святослав Перцович: «Всі, хто бореться за українську незалежність, незалежно від національності, раси, чи віросповідування, є нині бандерівці. Адже ще в 50-ті роки минулого століття Степан Бандера напророчив: «Якщо один проголосить «Слава Україні!», а мільйони дадуть відповідь «Героям слава!», тоді буде Українська Держава».

Розуміючи, що це пророцтво Степан Бандера виголосив не для мітингового красномовства, а для помноження сил нації в боротьбі з реальним ворогом – московським агресором, у своєму виступі я сформулював конкретні пропозиції, які були підтримані громадою села Середній Березів і ввійшли до резолюції віча:

1. Звернутись до Президента України з вимогою повернути національним і народним героям України Степанові Бандері і його соратникові Роману Шухевичу незаконно відібрані у них офіційні звання «Герой України».

2. Присвоїти звання «Герой України» легендарному сотенному УПА, очільнику славної Березівської сотні, що здобула блискучі перемоги над німецькими і московськими окупантами, особливо у Рушірському бою, багатолітньому політв'язню совєтських ГУЛАГів, голові Братства УПА Коломийщини Мирославу Симчичу – Кривоносу.

3. Вимагати від усіх віток Україн­ської влади, особливо від Президента України Петра Порошенка, якнайшвидше подати заявку про вступ України до членства в НАТО, як гаранта нашого державного суверенітету і територіальної цілісності; запровадити серед населення Украї­ни, особливо серед студентської і шкільної молоді поширення знань про НАТО; на державному рівні проводити пропаганду за вступ України до рятівного блоку міжнародної колективної безпеки – НАТО.

4. Відновити у школах і вишах України військову підготовку з вивченням і практичним освоєнням модерних видів озброєння; організувати у всіх населених пунктах України вишкільні центри загонів самооборони.

5. Возвеличувати, вшановувати і пропагувати в народі героїзм учасників АТО, як спадкоємців державницьких ідей і заклику Степана Бандери «Слава Україні!», «Героям слава!».

А ще на цьому віче я прочитав із моєї поетичної книги «Політок» вірша, присвяченого Степанові Бандері, в якому є такі рядки: «Степане встаньте! Нація Вас кличе! І віра Християнська кличе теж! Ваш Дух над нами журавлем курличе, що нам потрібна міць твердинь і веж... Щоб ми таки діждались Вашингтона, як нам Пророк Свободи заповів. І праведним, оновленим законом з'єднали весь наш український світ».

На жаль, дисонансом до цих пропозицій і поетичного образу Вашингтона як месії незалежності не лише Америки, але і всіх країн, що борються за визволення від колоніального гніту, прозвучали окремі висловлювання про те, що «не треба нам Вашингтона», «кожен, хто зараз не є бандерівець, той є зрадник», «присвоєння звання «Героя України» виглядає як приниження Бандери, бо таке звання має Табачник і йому подібні», «ми вже скасували конституційне положення про позаблоковий статус України і тепер ми на твердому шляху до НАТО». Такі «завихрення» я називаю дитячим максималізмом, бо що тоді робити мельниківцям, які є матірною, від Коновальця, віткою ОУН, а що скажуть на образливе звинувачення інші вітки ОУН і прості громадяни, які вважають себе не меншими патріотами України, ніж автор неоковирного ярлика «зрадники». Сьогодні ОУН – це прапор єднання всіх українців перед лицем московської агресії. А на твердому шляху до НАТО ми будемо тільки тоді, коли українці позбудуться совкової полуди і будуть освідомлені бодай із першою і п'ятою статтями Північноатлантичного договору, прийнятий у Вашингтоні, округ Колумбія, 4 квітня 1949 р., а наші владці якнайшвидше подадуть заявку на вступ України до НАТО, поки двері цього рятівного блоку колективної безпеки відкриті для нашої країни.

На урочистостях виступили Петро Підлетейчук – голова Братства ОУН-УПА Косівщини, Юрій Тимошенко – народний депутат України, Ігор Мартинюк – учасник Євромайдану, Роман Матейчук – очільник ВО «Свобода» Косівщини, Богдан Юращук – координатор Івано-Франківського обласного націоналістичного громадського об'єднання «Національний вибір». Колядки і партизанські пісні з успіхом виконав хор села Середній Березів під орудою Оксани Сулятицької. Шанобливо і урочисто ведучі заходу Маркіян Лазарович та Оксана Ільницька оголосили імена тих березунів, які захищають Украї­ну на російсько-україн­ській неоголошеній війні, тобто у цей час беруть участь в АТО: отець Микола Мединський, Ігор Перцович, добровольці: Василь Скільський, Василь Романчич, Мар'ян Романчич, Ігор Лубів, Василь Урбанович, Василь Вітковіцький, Володимир Вівденко, Владислав Малкович, Назар Малкович.

Знаменитий фуршет у місцевій ресторації організував для упівців і гостей голова Середньоберезівського Братства вояків ОУН-УПА, колишній голова сільської ради Іван Климюк.

Попри турбуленцію в головах окремих ультра-патріотів захід удався на славу і виконав свою головну місію – об'єднати українців під прапором національної ідеї. «Україна – понад усе!», «Слава Україні!», «Героям слава!» – ці славні упівські кличі здійнялись високо над Різдвяними Карпатами і, здавалось, обійняли всю Україну.

Микола СИМЧИЧ, с.Середній Березів.

Вівторок, 24 жовтня, 2017

Будь-ласка, поділіться даною сторінкою через запропоновані мережі: