gk logo

Символи краю будуть примножені

Гуцули змалку привчають дітей любити природу, а цього максимально можна досягнути не так черпаючи знання із шкільних підручників, скільки зі щоденного життя.

Багато досвіду діти, безперечно, отримують від батьків. Однак у сучасних умовах, коли неповнолітні більшу половину дня проводять у закладах дошкільного типу та школах, їх світоглядна доля залежить від виховного процесу педагогів і вихователів. Однак і тут виникають суто практичні питання – як донести дошкільнятам і школярам розуміння того, що наш край славиться багатою рослинністю і тваринним світом, які потребують їхньої пильної уваги? Компенсувати натуралістичні прогалини у голівках дітей, започаткувати справжню любов до всього живого та реанімувати цю любов у дорослих, прагне відділ екологічної освіти Національного природного парку «Гуцульщина».

Які ж конкретні кроки робить Парк назустріч природі? Науковий відділ НПП «Гуцульщини» плідно працює над збереженням біорізноманіття краю.

Піклуючись збереженням історико-археологічної спадщини Гуцульщини, науковці Парку дообстежили 13 таких об'єктів, виявили і описали чотири мегалітичні комплекси, що мали сакрально-ритуальне значення в дохристиянський період, видали книгу «Древні скельні святилища та топоніміка Косівщини», опублікували чотири науково-популярні статті. Комплексне дослідження території НПП «Гуцульщина» працівники Парку завершили книгою-монографією, у котрій окремим розділом виписали рекреаційні ресурси регіону в поєднанні природних, історичних і культурних. В ній окреслено перспективи розвитку наукової і з'ясовано роль національного парку у сталому розвитку Косівщини. З метою збереження і популяризації гуцульської спадщини виділено приміщення і розпочато облаштування кімнати-музею «Гуцули і Гуцульщина» і бібліотеки гуцульщинознавства.

Особливої уваги заслуговує реалізація проектів, які дозволяють не лише охороняти, але й примножувати багатства краю. Особливо цінними для збереження є об'єкти живої природи, оскільки втрата генофонду одного виду не дає змоги забезпечити в повній мірі збалансоване співіснування цілісної системи – «середовище – людина». Такими біологічними об'єктами, наприклад, для жителів Косівщини і Гуцульського краю у цілому є коні аборигенної гуцульської породи, основні риси яких сформовані на теренах саме Карпатського регіону України. Незамінні у всіх сферах життєдіяльності горян у минулому, вони досі залишаються надійними помічниками при виконанні робіт у важкодоступних гірських місцях, і є свого роду символом гуцулів. Однак, попри шанобливе ставлення місцевих жителів до коней гуцульської породи, все менше і менше людей виявляють бажання утримувати цих свійських тварин. Розвиток конярства в Украї­ні і на Гуцульщині, зокрема, вимагає впровадження держбюджетних програм, залучення недержавних коштів, спрямованих на відтворення коней аборигенних порід, підвищення якості племінних коней, їх ефективного використання.

Парк, фактично з часу його створення, займається збереженням і відтворенням генофонду гуцульської породи коней на Косівщині. З цією метою залучено фонди благодійних організацій, формується селекційне стадо. Окрім того, проводяться дослідження показників природної стійкості гуцульських коней у різні пори року, їх залежність від особливостей утримання в традиційних гуцульських господарствах та різного типу конюшень тощо.

Наукові співробітники Парку Юрій Петричук і кандидат біологічних наук Марія Пасайлюк розробили нові методики охорони місцевих популяцій грибів. Цей новий напрям природоохоронної діяльності дозволяє не тільки їх охороняти, але й відтворювати.

На території природоохоронних (і не тільки) об'єктів пріоритетним завданням екологічного моніторингу є також дослідження якості води. Науковець Любов Глодова проводить хімічну оцінку якості води з річок, що протікають територією Парку, за дванадцятьма хімічними показниками на каламутність, вміст нітратів, сульфат-іонів, тощо. Наукові співробітники Ірина Стефурак і Марія Пасайлюк паралельно оцінюють ступінь забрудненості методом біоіндикації, який враховує і миттєву, і довготривалу реакцію на зміну чистоти водойм живих організмів, що проживають у водному середовищі. На сьогодні біотичні індекси ТВІ водойм, досліджених на території Парку, коливаються у межах 8-9 балів, що, згідно з класифікацією якості води за біологічними показниками, відповідає другому класу якості води та визначає її як чисту.
Заслуговує на увагу впровадження науковим відділом Парку проекту «Збереження карпатських пралісів і старовікових лісів», що реалізовує Українське товариство охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства – міжнародної природоохоронної організації (Німеччина). Основними завданнями проекту є обстеження, картування та опис старовікових лісів і пралісів на територіях карпатських парків, підготовка обґрунтувань і клопотань щодо доцільності розширення територій ПЗФ та розробки планів управлінь територіями.

Однак результати діяльності нашої природоохоронної установи могли б мати менш привабливий вигляд, якби на чолі цієї важкої роботи не стояли люди, які всім своїм серцем люблять рідний край, докладають максимум зусиль для реалізації сталого розвитку, віддають Паркові не тільки частинку душі, але й весь свій час, здоров'я, навіть свої кошти. Треба дякувати Богу, що серед таких гуцулів знайшлася здібна людина, яка очолила Парк і успішно координує добру справу вже протягом 12 років. Мова йде про заслуженого природоохоронця України Василя Пророчука, який є незмінним керманичем НПП «Гуцульщина». На Косівщині помало примовкає звук пили. Тепер до гуцулів почало приходити розуміння, що і як потрібно охороняти в природі. Це особливо важливо у скрутний економічний час, коли основні потреби людей зводяться переважно до фізичних.

...Сподіваємось, що усі символи нашого краю будуть збережені для нащадків і надовго слугуватимуть прикладом раціонального природокористування.

Марія ПАСАЙЛЮК, старший науковий співробітник НПП «Гуцульщина».

Вівторок, 22 серпня, 2017

Будь-ласка, поділіться даною сторінкою через запропоновані мережі: